Конкретні дії з продовження льотного довголіття

опубліковано 13 трав. 2016 р., 03:39 Вадим Разумов   [ оновлено 16 трав. 2016 р., 05:13 ]
Печінці не потрібне «Гепабене», 
печінці потрібно не пити! - поширений жарт
    Старі пропагандистські штампи змальовують льотчика як пияка з чудовим здоров'ям. 
Проте з часом чудове здоров'я кудись дівається. З часом льотчик кидає пити, потім курити. Займається спортом, висипається, не напружується, береже себе, дієта тощо. Проте одного чудового дня він усвідомлює, що наступну медичну комісію вже не пройти: зазвичай це тиск стрибає, та й з серцем щось, нерви вже не ті. 
    Все це розповідає мені один командир повітряного судна. Літає він за межами України. Зарплата чудова. Умови контракту теж. Хоче ще політати років так п'ять-шість. Або ішший пілот надлегкого літака, саморобки. Мала висота, помилка в техніці пілотування, падіння, удар, сніг, кров. Чи ще один у курсантські роки через погану видимість та власну недоученість двічі заходить на посадку, палива мало, ледь не зриває літак на малій висоті довертаючи на посадочний курс, відбувається переляком.
    Після подібних чи ще більш драматичніших інцидентів учасники, щоб зняти стрес, викурюють пачки сигарет, випивють літри алкоголю в компанії колег, проте краще від цього їм не стає: 
Проблеми роботи з негативним професійним досвідом
http://aeroabc.blogspot.com/2013/01/blog-post_2.html
    А якщо до цього додати невдалий шлюб, втрати рідних та близьких, конфлікти й особисті переживання, то льотчик гарантовано рано перестає літати через суто психологічні інциденти минулого, які псують його здоров'я в теперішньому. Ось і виходить, що авіакомпанії вкладають мільйони в підготовку своїх пілотів, проте не вкладають нічого в конкретні психотерапевтичні дії з продовження їхнього льотного довголіття. 
    І льотчики змушені шукати допомоги десь на стороні. Тут типовим вважається приклад другого пілота літака німецької компанії Germanwings Андреас Любіца, який розбився у французьких Альпах. 

Методика виявлення схильних до суіциду пілотів авіакомпаній 
http://aeroabc.blogspot.com/2016/03/blog-post.html
    То чи можна допомогти пілоту в такій ситуації?
    Так!
    Можна!
     Наприклад, ще в сиву давнину античний лікар Гіппократ вважав, що хірургічна операція може вважатися завершеною лише тоді, коли пацієнт розкаже про неї принаймні п’ятьом друзям. Сучасна інтерпретація поширена серед юних панночок: “подружка – це найкращий психотерапевт”.
    Цей ефект, я маю на увазі спілкування, й лежить в основі ефективної допомоги постраждалим.
    Думаю, всі знають про існування підсвідомості. Можна сказати, що то є та частина розуму людини, де збирається весь накопичений за життя негативний досвід. Тому засадничі способи психологічної допомоги людині ґрунтуються саме на різних формах роботи з підсвідомістю – психоаналізі, розігруванні ситуації в особах, малюнки тощо. Що відбувається, коли людина розповідає про травмувальний інцидент?
    Знову ж не психологам пропоную згадати фільми, де головні герої переповідають про якісь важкі події з минулого. Вони сильно хвилюються, нервують, плачуть. Що відбувається в цей час, під час переповідання?
Під час переповідання виходять негативні емоції травмувального інциденту, сила їх впливу зменшується – й людині стає легше. Це покладено в основу консультування й деталі її стосуються саме конкретного випадку. Звісно, що є багато книжок і товстих томів, в яких описано деталі й подробиці технології, проте переповідання і є основою консультування.
    Неправильним вчинком буде мовчки й “мужньо” страждати.
    Правильним вчинком буде спілкуватися й розповідати про інцидент.
Зрозуміло, що є багато тонкощів та нюансів. Залежно від переповненості підсвідомості консультація може зайняти тривалий час, оскільки доведеться працювати й з більш ранніми травмувальними інцидентами іншого роду, а то й взагалі починати з якихось незначних неприємностей чи навіть приємних миттєвостей. Відповідно до конкретного випадку й конкретної людини обирають той чи інший метод роботи.
    У ширшому розумінні вище описано спосіб роботи з негативним досвідом будь-якого походження не обов’язково авіаційним, а, наприклад, автомобільним, спортивним, військовим, побутовим тощо. 
    Іншими словами льотчик під час терапії «розряджає» велику кількість негативних емоцій і переживань, заряд яких зберігається в підсвідомості й змушує стрибати тиск, калатати серце, нервово здригатися тощо. 
    Завдяки такій терапії тиск може стабілізуватися й знизитися, льотчик стає значно спокійнішіим, комфортно почувається й ще на кілька років продовжує власну льотну кар'єру.